У нашому календарі є не мало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи село, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

 З кожним роком залишається все менше свідків тих буремних подій. 28 жовтня працівники Сонячненської бібліотеки-філії запросили до бібліотеки дітей війни на захід "Онукам -подвиги дідів в житті слугують прикладом величним".На зустріч також були запрошені діти і молодь села. Старенькі зі сльозами на очах  згадували роки свого воєнного дитинства. А діти, в свою чергу, слухали з повагою  кожне одкровення  дітей війни.В ході зустрічі прозвучали пісні воєнних років у виконанні ансамблю "Гармонія" та дуету "Барви". 

Споконвіку українські чоловіки славилися міццю тіла та силою духу. А про красу українських дівчат та милозвучну рідну пісню можна говорити безупинно. Довести , що вони справжні нащадки славного козацького роду, вирішили вихованці дитячого садка "Ялинка". 1 жовтня  на козацьких забавах "Ми козаки, ми діти України",юні козачата позмагалися у силі,спритості та кмітливості .Подолали чимало перешкод на своєму шляху, за що отримали від гетьмана подарунки-український прапор.

В бібліотеці.

Лупцює дощ, чи сипле сніг,

А може, й сонячно надворі,

Сиджу серед священних книг,

Живу життям чужих героїв.

Я відкриваю таїну,

Штурмую все нові фортеці,

І оголошую війну

Тим, хто не був в бібліотеці.

Мов королівна, серед книг,

В сузір'ї геніїв-поетів.

Нам рідне слово — оберіг,

В нім — чари мрій і подих злетів.

Нехай завидують мені:

Кохаюсь в слові, де, як в морі,

Пливуть поеми-кораблі

І рими-чайки вслід за мною.

Тож захищатиму я скрізь

Не телевізор кольоровий,

А серця обласного зріз,

Співучу українську мову.

Віра Яковлева

Цей вірш став лейтмотивом  до бенефіса читача "Бібліотека скликає друзів", який  проходив в Сонячненській бібліотеці-філії 30 вересня. На свято були запрошені найактивніші читачі, вірні друзі бібліотеки. Звучали  привітання, теплі і зворушливі слова вдячності на адресу бібліотеки.

Працівники бібліотеки вручили  гостям подяки, а також пригостили фірмовим бібліотечний пирогом.

26 вересня працівники бібліотеки спільно з  вчителями Сонячненської ЗОШ  до Всесвітнього дня туризму провели для дітей туристичний квест "Відкрий для себе Україну". Діти залюбки відвідали станції: "Загадкова", "Слідопити", "Кмітливі туристи","Ігрова", "Краєзнавча" , "Всезнайко", "Казкова", "Зрозумій мене".

Ти з нами будеш вічно жити,
Як сяйво сонця, як вечірній спів,
Ти так любив землі своєї квіти,
І так, як квіти, ти людей любив.
В. Сосюра.

Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864р. в м. Вінниці в сім'ї дрібного урядовця. Дитинство та юність майбутнього письменника минули в містечках і селах Поділля, куди переводили батька по службі. Мати, Гликерія Максимівна Абаз, дуже любила сина, вкладала в нього всю душу. Освіту Михайло здобував у Барській початковій школі (1875 — 1876), де був дуже старанним учнем та Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). З гумором згадував письменник подію, яка мала значний вплив на його подальше життя. В 12 років він закохався в 16-річну дівчину, а щоб привернути її увагу, вирішив стати знаменитим. Почав багато читати. Твори Т. Шевченка, Марка Вовчка справили на письменника таке сильне враження, що він і сам захотів стати письменником.Коцюбинський почав пробувати свої сили в літературі рано, брався за поезію, переклади, нариси, та швидко головним полем його письменницької діяльності, справжнім покликанням стає художня проза.З перших спроб Коцюбинського-прозаїка до нас дійшли оповідання “Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма” (1884), “21-го грудня, на введеніє” (1885), “Дядько та тітка” (1885).Друкуватися Коцюбинський почав у 1890р. — львівський дитячий журнал “Дзвінок” опублікував його вірш “Наша хатка”. В цьому ж році він побував у Львові, встановивши творчі контакти з місцевими літераторами та видавцями, зокрема Франком. Поїздка поклала початок постійному співробітництву Коцюбинського в західноукраїнських виданняхМовна практика Коцюбинського — один з яскравих прикладів широкого підходу до розвитку літературної мови. Не заперечуючи ваги різних стилів української літературної мови, слів-новотворів, оригінальних виразів, конструкцій, він головним джерелом збагачення мови літератури вважав загальнонародну розмову.Творчість Коцюбинського служить художнім прикладом уже не одному поколінню українських письменників.

22 вересня для старшокласників Сонячненської загальноосвітньої школи I-III ступенів проведено літературний портрет     "Світ художнього слова Михайла Коцюбинського". Під час заходу присутні переглянули фільм "Тіні забутих предків" , а також буктрейлер по творчості М.Коцюбинського.