середу, 28 листопада 2012 р.


Голодомор. Голодомор. Голодомор.
У той рік заніміли зозулі, накувавши знедолений вік, наші ноги розпухлі узули в кирзаки різаки у той рік
.
У той рік мати рідну дитину клала в яму, копнувши під бік, без труни, загорнувши в ряднину... А на ранок помер чоловік
.
У той рік і гілля, і коріннявсе трощив буревій навкруги... І стоїть ще й тепер Україна, як скорботна німа край могил.

Світ мав би розколотись надвоє,сонце мало б перестати світить, Земля
перевернутись від того, що це було на Землі. Але світ не розколовся, Земля

обертається, як їй належить, і ми ходимо по цій землі зі своїми тривогами і

надіями. То ж пом'янімо хоч сьогодні тих великомучеників нашої тяжкої

історії. Це було не стихійне лихо, а зумисно підготовлений голодомор.

 
Народе мій,
Улюблений і щирий мій народе
,
Не зрадь могил

Згорьованих дідів
!

Зазнавши мору

І колючок дроту
,
Не дожили до заповітних днів
.
Порізнений, єднайся, мій народе
!

Твій час настав, зоря твоя зійшла
!
Не допусти, щоб маревом Свобода

До тебе вічно йшла

І... не дійшла
!

Народе мій, ставай мерщій на ноги
,
У праці крила дужче розправляй
!
І ти пізнаєш радість Перемоги
,
Збагатиш свій чудовий рідний край.


На передодні дня вшанування жертв голодомору,
користувачі бібліотеки ознайомилися з виставкою
"Сказати стільки хочу,та мовчу,я пам'яті засвічую
свічу...",а також продивилися фільм "Голод-33", та
послухали аудіозапис Н.Виноградської "Голодомор".


Дякуємо Богові і тим натрудженим рукам за те, що сьогодні мі
маємо святий хліб. Адже без цього скарбу ніхто не сідає до столу.
Ти освяти цей хліб, що на столі,
Любов'ю тих, що впали на світанні
На ще не зораній плугатарем ріллі