Діти війни… Це не просто словосполучення.

Це – ціле покоління, що винесло на собі і

нестатки воєнного часу, і відбудову наших

міст і сіл. Ціною їхньої самовідданої праці

ми змогли пережити і розруху, і голод .

"Живим я вийшов із війни - з дитинства
З отих великих, на півсвіту ран,
Від імені батьківства й материнства -
Дитинства фронтового ветеран."

7 травня в приміщенні бібліотеки в
рамках проекту "І осінь життя буває
золотою"пройшов вечір - зустріч з
дітьми війни.
Є таке прислів'я: "На війні дітей не буває". І це дійсно так, бо зближення цих понять - протиприродне, несумісне. Діти, яких зачепило лихоліття війни, повинні були розлучитися з дитинством — в звичайному, мирному значенні цього слова. Все це наша історія. Жорстока, але пам'ять. Стерши з пам'яті минуле, ми стираємо майбутнє.
Життя торжествує в новім поколінні. Та болі минулі - довіку нетлінні! З граніту волає грізно і люто: "Ніхто не забутий, ніщо не забуто!" Ми, нині живущі, нащадки "дітей війни", що пожертвували своїм дитинством заради майбутніх поколінь, завдячуємо пам'яттю нашій історії, пам'яттю нашим прадідам, які в тяжкій боротьбі здобули найцінніше - Велику Перемогу, звільнили світ від "коричневої чуми", не допустили здійснення злочинних планів фашизму, за наше дитинство під мирним, чистим небом.
Своїми спогадами про воєнне дитинство поділилися Галина
Михайлівна Нешлюбенко,Галина Григорівна Білецька,Марія
Андріянівна Чирва.
Для всіх присмутніх,працівники бібліотеки та клубу організували презентацію "Діти війни",документальний та художній фільм, а також учасники художньої самодіяльності привітали присутніх гарними піснями.Після заходу учасники зустрічі скуштували польової каші.Демонстраційну апаратуру люб'язно надала Сонячненська ЗОШ.Спонсором заходу виступила Сонячненська сільська рада та Сонячненська бібліотека.