Україна — це земля, де ми народи­лись і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.

Серед геніальних винаходів людства особливе місце посідає родина. Так, саме вона є тим потужним джерелом ,що об’єднує людей у родинне гніздо на основі шлюбних і кровних стосунків.

Родинне гніздо –так називають батьківську домівку ,  як найдорожче місце для кожної людини, а особливо дитини.

Одна Батьківщина –двох не буває,

Місця, де зродився, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

Чи можна забути ту пісню, що ненька

Співала малому,коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає

Потоки, потоки,мов струни,течуть.

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї.

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї.

І ми припадаєм  до неї вустами,

І серцем вбираємо,спраглі води.

Без рідної мови, без пісні,без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

11 грудня  в Сонячненській бібліотеці -філії відбулося  родинне свято "Хай буде шана в кожній хаті і дух сімейний за столом". На свято завітали покоління сонячненських родин: Лазаренки, Шуміліни,Найденцови, Коритники, Василенки, Купрієви,Синиці, Качайли , Лейби, Коновалови, Третяки.

 Гості свята розповідали про свої сімейні традиції. Лідія Григорівна Синиця  познайомила присутніх зі своїм родинним деревом, а також розповіла історію свого роду.Під час заходу звучали пісні і вірші про родину та цікаві сімейні історіїі.Потім всі учасники свята продовжили спілкування за чашечкою чаю з солодощами. Невимушена атмосфера, яка панувала на святі створила в бібліотеці справжній осеродок родинного вогнища. Всі учасники залишилися задоволеними і чекають наступної родинної зустрічі.