Минають весни, пройде літо,
За осінню прийде зима,
Шевченку не дано старіти –
Для нього старості нема.
Ми вперше чули про Шевченка від мами рідної, від неньки,
А потім вже від вчителів
почули ми у рідній школі.,
Про те,як жив він,як жалів
всіх тих, хто ніс тягар неволі.
21 березня в приміщенні бібліотеки
провели спільно зі школою
літературну вітальню:
"Живеш навік ти
в пам’яті людській,
Твої пісні – новітніх
днів окраса."
до 200 річчя з дня народження
Тараса Шевченка.
Епіграфом свята стали слова Ліни Костенко:
"Кобзарю!Знов до тебе я приходжу,бо ти для
мене- совість і закон"
Над Дніпром і над Нивою, за Уралом – всюди
Тобі
пам’ятники світлі збудували люди.Твоя пісня – твоя слава крилата навіки;
Облетіла усю землю – за моря,за ріки…
Живи, поете, в бронзі і граніті
Живи, поете, в пам’яті людській.
Живи у піснях, живи у «Заповіті»,
У слові праведнім, у славі віковій!